УВАГА !!!!! Лист МОН України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році»

 Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06. 2015 р. № 1/9-305 Історія У 2015/2016 навчальному році одночасно будуть чинними дві програми для учнів 5 класів: «Історія України. Вступ до історії» (К.: Перун, 2005) та «Історія України (Вступ до історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013). Відповідно вчителі, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що вийшли друком у 2010 році. Учителі, які оберуть програму 2013 р., – підручниками, що вийшли друком у 2013 році. Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а дляучнів 7 класів - оновлена програма. Учні 8 - 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К., Перун, 2005). Вищеназвані програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9C%D0%90%202015%202016.docx. Для 10-11 класів використовуються програми зі змінами, внесеними у 2014 році та розміщеними на сайті Міністерства. Академічний рівень та рівень стандарту: програми «Історія України. 10-11 класи» (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю: програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень). Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 - 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)». Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахована на 3 тижневі години (105 годин на рік) (К.: Поліграфкнига, 2010). Програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/ist_ukr_st%20%D1%80_%D0%B2%D0%B5...%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%2010-11.doc У новій редакції програми з історії України для 7 класу змінено назви розділів. Так розділ І. «Виникнення та становлення Київської Русі» змінено на «Виникнення та становлення Русі-України». Відповідно по тексту термін «Київська Русь» замінено на «Русь-Україна». Також зазнали змін назви і текст ІІ і ІІІ розділів. У програмі зі всесвітньої історії для 7 класу збережено основні структурні одиниці програми 2013 року: вступні (2 – повтор і вступ), практичні заняття, узагальнення. Натомість вилучено оглядові уроки. За рахунок змісту скорочено тему «Середньовічне місто»: з двох уроків – до одного, тему «Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ» з двох уроків – до одного. Теми «Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки», «Житло, одяг, сім’я» – об’єднано зі спорідненими темами. Змінено теми окремих практичних занять: тему «Походи вікінгів та їх завоювання» – на «Наслідки Хрестових походів»; тему «Християнські храми у житті середньовічних європейців» – на «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента». Окремі уроки перенесено в інші теми, зокрема переструктуровано такі уроки: «Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. І Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд»; «Священна Римська імперія, Італія, Іспанія у Середні віки»; «Китай часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури»; «Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури». У процесі планування уроків під час викладання історії України та всесвітньої історії в 7 класах варто звернути увагу на те, що за чинною програмою у деяких темах подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови. Вчителю необхідно надавати учням можливість дізнаватися більше про історичні факти, що визначають епоху, є основними, найсуттєвішими та створюють узагальнену картину минулого, формувати в них розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, розуміння руху суспільства та історичного прогресу. Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників: атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події. Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча. Перевагою при вивченні місцевої історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Робота в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумаченню та визначенню їх місця у більш широкому історичному контексті. Правознавство. Громадянська освіта. Філософія У 2015-2016 навчальному році учні 9–х класів навчатимуться за програмою «Правознавство. Практичний курс», що розміщена на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0%202015%202016.docx. До програми, що була прийнята в 2008 році, внесено зміни. Так, із тем окремих розділів виокремлено питання, що складають відтепер нові теми. Такі питання є важливими для розуміння дев’ятикласниками основ правознавства. Таке переструктурування змісту сприятиме більш ефективному опануванню учнями основ правових знань уможливить застосування вчителем правових ситуацій, опрацювання учнями фрагментів нормативно-правових актів, загального обговорення правових питань тощо. У новій редакції програми пропонуються такі окремі теми: У розділі 1: Що таке правовідносини. Учасники правовідносин. Підстави виникнення правовідносин (у попередньому варіанті програми це було питаннями теми «Що таке право»). Юридична відповідальність. Види юридичної відповідальності. Коли і як особа відповідає за правопорушення (у попередньому варіанті програми це було питаннями теми «Що таке правопорушення і юридична відповідальність»). У розділі 3: Що регулює цивільне право. Як реалізувати й захистити особисті немайнові та майнові права (поява цієї теми викликана необхідністю розуміння учнями предмету правового регулювання цивільного права, адже їм складно засвоювати поняття «право власності» без спирання на це). Хто такі спадкодавець і спадкоємець. Що таке заповіт. Як заповісти майно. Як успадкувати майно (така тема існувала в найпершому варіанті програми, вона викликає зацікавленість учнів і має практичне спрямування). У розділі 5: Право на підприємницьку діяльність. Як зареєструватися фізичною особою - підприємцем (у попередньому варіанті програми це було питаннями теми «Право на працю в Україні»). У розділі 6: Які відносини регулює адміністративне право. Що таке адміністративне правопорушення. Види адміністративних стягнень. За які адміністративні проступки відповідають неповнолітні особи (у попередньому варіанті програми це було питаннями теми «Які відносини регулює адміністративне і кримінальне право»). Години на нові теми виділено за рахунок скорочення та переструктурування навчального матеріалу, вилучення з програми таких тем: «Що таке конституція. Конституція України – основний закон нашої держави. Повноваження органів законодавчої, виконавчої та судової влади» (передбачалося 2 години) – ця тема детально розглядається в предметі «Правознавство», 10 клас; «Як укласти і розірвати трудовий договір. Що записується в трудову книжку. Що таке заробітна плата» – ця тема детально розглядається в предметі «Правознавство», 10 клас; «Коли порушується кримінальна справа. Як проводиться досудове слідство. Як проходить розгляд кримінальних справ у суді. Права та обов’язки учасників кримінального процесу» (передбачалося 2 години) – ця тема є складною для дев’ятикласників, матеріал чинних підручників базується на Кримінально-процесуальному кодексі України, що втратив чинність. Вилучено також окремі питання, а саме: які середні навчальні заклади існують в Україні; як захистити особисті немайнові та майнові права; влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування; роботодавці та працівники на ринку праці; як знайти роботу; де можуть працювати підлітки; як закон захищає неповнолітніх від експлуатації; наслідки злочину для особи та суспільства; як не стати жертвою злочину. Відповідно до змісту розвантаженої програми відредаговано й вимоги до навчальних досягнень учнів. В окремих темах зменшено їх обсяг, особливо щодо моделювання учнями правових процесів /процедур чи формулювання особистісно ціннісного ставлення (права колонка програми. Крім того, пропонується додати одну годину на узагальнення (після розділу 3) та проводити уроки узагальнення в формі практичних занять. Для 10 класів всіх профілів (окрім правового) на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 год. на тиждень), а для правового профілю – 3 години на тиждень. Чинними є програми, що вийшли друком у 2010 році (К.: Поліграфкнига, 2010). Суспільно-політичні події в Україні та прискорення курсу на євроінтеграцію в рамках виконання заходів, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого, зумовлюють зміни в законодавстві України. Учителі повинні під час підготовки уроків з тем, що присвячені галузевому регулюванню суспільних відносин, враховувати цілі та напрями модернізації Української держави відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020», Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 р. № 26-VIII, Угоди про створення Коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України VIII скликання. У перерахованих програмно-цільових документах передбачаються покрокові заходи щодо модернізації правової системи України із визначенням конкретних строків їх виконання. Законодавча діяльність Верховної Ради України безпосередньо пов’язана із закладеними орієнтирами нормотворчих оновлень суспільного життя України. Відповідно до Указів Президента України № 119/2015 від 03.03.2015 р. та 190/2015 від 31.03 2015 року було утворено Конституційну Комісію з метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Конституції України та затверджено склад Конституційної Комісії. Важливо акцентувати увагу на проголошений курс децентралізації влади, що передбачає розширення повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади щодо прийняття індивідуальних рішень за зверненнями громадян та юридичних осіб. Результатом таких заходів має стати оновлення законодавства України про територіальний устрій, місцеве самоврядування, місцеві державні адміністрації, Бюджетний та Податковий кодекси тощо. За період 2014-2015 навчального року відбулись такі зміни у законодавстві України: прийнято Закони України (у тому числі у новій редакції) «Про вищу освіту» (№ 1556-VII від 01.07.2014 р.), «Про санкції» (№ 1644 VII від 14.08.2014 р.), «Про очищення влади» (№ 1682-VII від 16.09.2014 р.), «Про прокуратуру» (№ 1697-VII від 14.10.2014 р.), «Про Національне антикорупційне бюро України» (№ 1698-VII від 14.10.2014 р.), «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII від 14.10.2014 р.), «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (№ 1706-VII від 20.10.2014 р.), «Про пробацію» (№ 160-VIII від 05.02.2015 р.), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (№ 157-VIII від 05.02.2015 р.), «Про забезпечення права на справедливий суд» (№ 192-VIII від 12.02.2015 р.). Також було внесено зміни до Кримінального кодексу України (щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини; щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини), Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції), Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин), Податкового кодексу України. Вчителю необхідно відслідковувати зміни в законодавстві України в частині військової служби, мобілізації військовозобов’язаних, а також інших питань, пов’язаних із проведенням антитерористичної операції. За вчителем залишається право визначати послідовність викладання тих чи інших тем. В умовах російської агресії украй актуальним є вивчення курсу за вибором "Досліджуючи гуманітарне право", який містить основні положення Міжнародного гуманітарного права. Курс сприяє формуванню в учнів власного ставлення до норм МГП, отриманню ними знань про найбільш поширені способи захисту себе і своїх близьких в неординарних життєвих ситуаціях, пов'язаних з ризиком; розвитку вмінь учнів регулювати власну поведінку в повсякденному житті; вчить визначати межі порушень МГП, формувати вміння оцінювати ситуації насильства з гуманітарної точки зору; попереджувати ескалацію насильства. Школярі мають розуміти причини появи біженців, складнощі їхнього життя тощо. У старшій школі чинними залишаються програми «Людина і світ. 11 клас», «Філософія. 10-11 класи», (К.: Поліграфкнига, 2010). Курси морально-духовного спрямування Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) у 2015-2016 навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або курсів духовно-морального спрямування. Для шкіл, що користуються іншими Типовими планами, ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної складової. Натепер Міністерством рекомендовано декілька програм: «Етика» (Київ, «Перун», 2005), «Християнська етика в українській культурі» (вид –во «Сім кольорів», 2013), «Біблійна історія та християнська етика» (вид –во «АСМІ», Полтава,2011), «Основи християнської етики» (вид –во «Літера ЛТД», 2011). Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах відбувається за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо. Зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо. Предмети духовно-морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.