Виховний захід, присвячується 26-річниці виведення військ колишнього Радянського Союзу з Афганістану і подіям в АТО на Сході України 

 Підготував: Білеуш Сергій Іванович



 Війна.
 Чужа. Неждана. Непотрібна. Геройство біль, дочасна сивина. Проклята чаша випита до дна. Війна. Війна. Війна… Афганська війна… Війна на Сході України… Ці трагічні сторінки нашої історії, якої ми не повинні забувати ніколи. Будь-яка війна несе смерть,каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій страшний рахунок, своя безжальна арифметика. Сьогодні ми зібралися тут в залі на урок мужності, урок пам’яті, який присвячений воїнам-афганцям АТО, нашим землякам, які не повернулися до рідних домівок, до своїх батьків, дружин, дітей. 15 лютого 2015 року минуло 26 років із дня закінчення війни в Афганістані. На Сході нашої Батьківщини продовжують тривати бої між українськими воїнами і російськими окупаційними військами , які силою зброї змушують коритися. Це люди, які із зброєю в руках намагаються відокремити Донецьку і Луганську області, споконвічні українські землі. 160 тисяч українців пройшли жорстоке випробування афганської війни. Зараз в рядах захисників України воюють мужні колишні воїни-афганці, показуючи своїм прикладом віддане служіння своїй Батьківщині, своєму народу. На сьогоднішню зустріч ми запросили воїнів-афганців і воїнів АТО – колишніх учнів нашої школи. Твої поля, ліси і гори. Голубі твої простори. Україно, ненько-мати. Тебе треба захищати. Щоби варвари й вандали. Твою землю не топтали. І прийде час, і буде мир у Бога просити. І згинуть варвари-злочинці . А Україна буде жити . І процвітати, і творити. Своїми спогадами поділяться… Війна! Коли почуєш це слово, відразу уявляєш щось велике і дуже страшне. Це смерть багатьох людей, це велике горе. А на жаль, ці слова сьогодні вживає не одна мати, сестра, дружина, … Сьогодні ми маємо можливість поспілкуватися з героям АТО. Ми не повинні забувати жертв Афганістану, АТО які поніс наш народ тільки через те, що розпорядився хтось інший. Вище підіймайте стяг Мам’яті! Щоб ніхто в світі не зміг зробити вигляд, ніби він забув, як втрачати найдорожчих людей, Забув, як чекали першого дня без війни. Стільки років без війни Та виривається голос в ефір Що благе. Нагадує. Кличе. Захистіть, збережіть люди мир! Кожен день, кожний час пам’ятайте, Скільки жертв нам війна принесла. Все, що можна для миру віддайте, Збережіть для нащадків життя. Шановні друзі! На цьому наша зустріч закінчується. Слава вам воїни-афганці і герої АТО! Низький уклін вам від усіх земляків. Нашим гостям, душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, названому Україна. Дякуємо, що ви до нас завітали.